Лікарі Чернігівської міської лікарні №2 активно відслідковують нові тенденції та методики в лікуванні пацієнтів із гострим порушенням мозкового кровообігу – ішемічним інсультом.
Цього разу фахівці закладу взяли участь у тренінгу, присвяченому ендоваскулярному (хірургічному) лікуванню гострих ішемічних інсультів. Триденний захід – із 21 по 23 листопада – відбувся в Ризі, cтолиці Латвії.
Своїм досвідом ділилися лікарі P.Stradins Clinical University Hospital.
Чернігівську міську лікарню №2 представляли: лікар-невролог, завідувач неврологічного відділення Ольга Федорова; завідувач відділення інтервенційної радіології (рентгено-хірургічний блок) та рентгенології – серцево-судинний, ендоваскулярний хірург відділення серцево-судинної хірургії Олександр Бараненко; інтервенційний кардіолог Оксана Ребенок.
Під час тренінгу фахівці P.Stradins Clinical University Hospital наочно продемонстрували свої дії під час надходження пацієнта з ішемічним інсультом у межах «терапевтичного вікна», ефективність тромбекстракції.
Лікарі відповіли на всі супутні запитання, здійснили фаховий розбір переліку найчастіших помилок, які виникають під час лікування пацієнта з гострим порушенням мозкового кровообігу.
Також ознайомили учасників заходу із потужною матеріально-технічною базою, яка дозволяє відпрацювати лікарям навички як на сучасних муляжах, тваринних органокомплексах, так й асистуючи провідним хірургам.
Як прокоментувала необхідність такого тренінгу Ольга Федорова, на сьогодні в нашому регіоні найефективнішим методом лікування гострого ішемічного інсульту є проведення тромболітичної терапії впродовж так званого «терапевтичного вікна».
— Йдеться про 3-4,5 години із моменту порушення кровообігу в мозку, коли тромболізис – визнана в усьому світі методика розчинення тромбу, що сприяє відновленню у хворого нормального кровотоку при інсульті і до 30% підвищує його шанси вижити й уникнути інвалідності, – ще можливий, — зазначила Ольга Федорова.
Тромболітичне лікування в Чернігівській міський лікарні №2 проводиться з 2012 року. Метод – досить успішний. Тромболітичні препарати надходять за державними закупівлями, тож пацієнт за ці ліки нічого не сплачує.
Попри плюси методики, на сьогодні є суттєва необхідність додати ще одну ланку в лікуванні хворих із гострим порушенням мозкового кровообігу, яка покращить результати. Адже далеко не всі тромби вдається розчинити.
Як акцентував увагу Олександр Бараненко, йдеться про використання методу механічної тромбекстракції – тобто видалення тромбу.
— Тромбекстракція – це більш агресивна методика. Здійснюється прокол, через який спеціальним тонким інструментом інтервенційний хірург заходить в артерію, що живить мозок, зокрема в сонну артерію та її гілки, — розпвоів Олександр Бараненко. — Згідно з дослідженнями, механічна тромбекстракція – не панацея, втім удвічі результатівніша від тромболізису. Але за умови правильно підібраного пацієнта, який входить до визначення «терапевтичне вікно».
Запровадити передовий метод – тромбекстракцію – планують згодом і в Чернігівській міській лікарні №2.
Відсутність спеціального інструментарію для виконання тромбекстракції, який є вкрай дороговартісним, є суттєвою перешкодою. Втім головна проблема в подоланні інсульту навіть не в коштах.
Найбільша перешкода – це відсутність ментального усвідомлення, що реальну допомогу можна надати пацієнтові з гострим порушенням мозкового кровообігу лише в межах «терапевтичного вікна» – тобто впродовж перших 3-4,5 годин від початку захворювання до потрапляння хворого в операційну. Навіть попри те, що лікарі постійно ведуть активну інформаційну кампанію протидії серцево-судинним захворюванням та вмінню скоординувати свої дії у критичній ситуації. Це стосується як медичного персоналу, так і пересічних громадян.
Інсульт – друга за частотою причина смерті людей в усьому світі й основна причина довготривалої непрацездатності. В Україні кожні 5 хвилин інсульт вражає одну людину, кожні 12 хвилин від нього помирають.
Уляна Ковальчук